Публiкацiї
Краща перезимівля ріпаку та закладка генеративних органів

Бор у ґрунті знаходиться в органічній (10-26%) та мінеральній (75-90%) формах. У ґрунтовому розчині він перебуває у формі борної кислоти Н3ВО3. Розчинність бору залежить від реакції середовища і підвищується при його підкисленні. Забезпеченість рослин бором залежить також від погодних умов. У посушливі роки його доступність для рослин зменшується, а в районах з достатнім зволоженням та на зрошуваних землях бор інтенсивно вимивається, особливо з кислих ґрунтів. Особливо часто його дефіцит виникає на бідних піщаних та супіщаних ґрунтах, кислих, заболочених, провапнованих ґрунтах і в період тривалої посухи.
Ріпак — культура дуже чутлива до бору. Потреба ріпаку у борі уп’ятеро більша, ніж у зернових культур. Він потребує 300–600 г бору на 1 га і важливий для рослин впродовж усієї вегетації. На ранніх фазах Бор сприяє зміцненню кореневої системи, нагромадженню цукрів у кореневій шийці та її збільшенню.
Бор у рослинах поліпшує переміщення у рослині продуктів фотосинтезу, сприяє кращому формуванню пилку, запобігає обпаданню зав’язей, збільшує морозостійкість, підвищує насіннєву продуктивність та вміст олії.
Вже у фазі осінньої розетки (6-8 листочків ріпаку) проходить процес диференціації генеративних органів. На початкових фазах росте та розвивається коренева система ріпаку і більше половини стрижневих коренів рослини формується теж восени. У разі відсутності бору, вже восени можуть спостерігатися пустоти в серцевині кореня.
Тож осінній період вегетації ріпаку озимого є важливим для формування стійкості до низьких температур, загартування та одним із найважливіших етапів у формування майбутньої високої продуктивності.
Використання Вуксал Борон, Борон рН на посівах ріпаку у фазі 6-8 листочків восени забезпечить ріст і розвиток кореневої системи, (уникнення дуплистості кореня), сприятиме перезимівлі і закладці генеративних органів.
|
|